|
Хор співає
пісню: «Острозька величальна»
Я – Берегиня
міста Острога. Вже майже дев’ять століть я живу на цій землі і дбаю, щоб не
згасло вогнище цього чудового міста. разом з тими, хто тут живе і жив, я
пережила роки слави і падіння, розквіту і занепаду, відродження. Поруч зі
мною стоять ті, хто творили історію цього славного міста, яке за його
незвичайну красу і небувалий розквіт науки і культури в середні віки
називали «Волинськими Афінами».
Князь
Федір Острозький. Я – князь
Федір Острозький, відомий полководець, разом із своїми загонами в 1410 році
брав участь в знаменитій Грюнвальдській битві проти Тевтонського ордену.
Князь
Василь-Костянтин. Я – князь
Василь-Костянтин Острозький прославився тим, що відкрив в Острозі першу у
Східній Європі вищу школу – Греко-слов’яно-латинську
академію.
Княжна
Гальшка. А я – княжна
Гальшка Острозька, донька князя Іллі Острозького, внесла майже весь свій
прибуток від фільварків та маєтностей в розвиток науки, друкарства, для
підтримки бідних і хворих людей.
Іван
Федоров. Я – першодрукар
Іван Федоров, самі найкращі свої книги надрукував в Острозі. Серед них
знаменитий «Буквар» і «Острозька Біблія», що є вершиною друкарського
мистецтва.
Гетьман
Сагайдачний. Я – гетьман
Петро Конашевич Сагайдачний, випускник Острозької академії. Прославився
своїми справами на просвітницькій ниві та військовими походами за волю свого
народу.
Майстер.
А я – Майстер, просто Майстер, але моє ім’я пишуть з великої букви. Мені не
соромно сьогодні стояти поруч з такими видатними діячами історії Острога,
тому що моїми золотими руками і руками моїх учнів були зроблені кольчуги і
списи для воїнів Федора Острозького, зведені стіни родового замку князів
Острозьких, академії та й всіх споруд, що є в місті, виготовлено перші
друкарські машини, чудовий одяг і посуд як для вельможних панів, так і для
простого люду. Поруч зі мною стоять мої учні.
Перший
учень Майстра. Вже в
середні віки в Острозі працювали ремісники 15 професій: ковалі, золотарі,
шевці, гончари, ткачі, олійники та інші, що виготовляли різноманітну зброю,
ювелірні, шкіряні вироби, папір, порох, ліки тощо.
Другий
учень Майстра. Ми орали
землю і пекли хліб. Ми шили гарні сукні і костюми, робили чудові зачіски.
Без нас не було б історії цього міста.
Майстер. Справді, ми
майстри своєї справи, завжди залишались в тіні, але ми пишаємося тим, що
саме завдяки нам стояв, стоїть і буде стояти наш Острог.
Я – Майстер –
золоті руки, з радістю вітаю сьогодні молодь, що зібралась тут, я знаю що це
наші спадкоємці, бо в багатьох з них прізвища наші: Коваль, Гончар, Кравець,
Швець, Олійник, Бондар, Ткач.
Я радію з того,
що в Острозі продовжують навчати молодь різноманітним професіям.
Берегиня. Так, дорогий
Майстре. Я, Берегиня міста, ці юні обличчя вже бачила тут, але серед них є й
нові. Я знаю, що це ті, кого звуть першокурсниками. Їх приймає у свою дружну
сім’ю
наше Острозьке вище професійне училище. Тому сьогодні у нас свято в місті.
Цих першокурсників посвячують в учні ВПУ.
Йде
представлення гостей.
Звучить
українська пісня «Рідна мати моя». Дівчина в українському народному вбрані
виносить коровай. На фоні музики читають слова.
Ведучий.
На цьому
рушнику,
Що вишитий з
любов’ю,
Прийміть від нас
Рум’яний коровай
Він дасть вам
сили,
Радість і
здоров’я,
Чудові згадки
Про Острозький
край
В нім – світ і
сонце,
Що від кожної
зернини,
В нім самі теплі
й щирі почуття
В нім сила і
могутність України,
Що стрімко йде в
майбутнє з небуття.
Виконується
«Назавжди з Україною».
Ведучий.
Слово надається директору ДПТНЗ «Острозького ВПУ».
Виступ
директора.
Ведучий. В такий урочистий
день ми з вдячністю згадуємо ім’я борця за волю народу, славного сина
України – Тараса Григоровича Шевченка. Ми пишаємося тим, що в 1846 році
Шевченко побував в нашому місті. Ці чудові квіти, як знак пошани і великої
любові, ми покладемо до пам’ятника Великому Кобзарю.
Під спів або
музику «Думи» двоє учнів виносять корзину з квітами.
Ведучі
надають слово гостям свята.
Виступ гостей
з привітаннями першокурсникам.
Майстер. Від імені всіх
майстрів, що своїми золотими руками, своєю невтомною працею створюють все
необхідне для нашого життя, я вітаю першокурсників із вступом в дружню сім’ю
ВПУ. Я хочу вручити їм символи-подарунки (подарунки приймають по одному учню
від кожної спеціальності).
1.
Кравцям я дарую голку. Ця голка не проста, вона
чародійна. Якщо ви будете нею шити, після вас не прийдеться пороти.
2.
Майбутнім перукарям я дарую чудовий гребінець,
що зробить волосся ваших клієнтів найблискучішим, най густішим і головне,
вирішить одну з найпекучіших проблем України, судячи з реклами на
телебаченні – позбавить від лупи все наше населення. Гарантом виступає
відома фірма «Болен».
3.
А ось улюбленцям всього народу кухарям,
кондитерам я хочу подарувати цей кухарський ковпак! Під таким ковпаком
завжди знайдеться достатньо простору для народження чудових рецептів.
4.
Бухгалтерам я подарую ось цю рахівницю, можливо
за допомогою неї, кінець кінців, можна вирахувати наш бюджет, щоб він став
прибутковим, а наше життя розкішним.
5.
Трактористам-машиністам ми даруємо дорогоцінне концентроване пальне. Рецепт
вживання: по краплині на каністру води від відомої фірми «Ані руш!».
6.
Для слюсарів у мене є золотий ключик, що
справляється з усіма механізмами від фірми «Очумелые ручки».
7.
Закрійникам сьогодні даруємо ці чудові ножиці.
Якщо ви ними будете кроїти, то не буде що шити.
8.
Будівелькам я дарую цю кельму за допомогою якої
ми розбудуємо нашу державу.
9.
А ще усім першокурсникам я дарую ось це (дістає
велику ложку), бо без цього знаряддя учень ВПУ, як солдат без гвинтівки.
Берегиня. А я Берегиня
нашого славного міста, дарую Вам сьогодні своє благословення на навчання в
училищі і плідну, творчу працю в ім’я нашої неньки – України… Ви не тільки
учні ВПУ, а ви стали мешканцями мого міста і тому я буду оберігати Вас від
всіляких негараздів, допомагати долати труднощі. Пам’ятайте: я завжди поруч
з вами, а ви - в моєму серці.
Ведучий надає
слово учню 1-го курсу.
Учень
1-го курсу. Приймаючи ці
реліквії, від імені всіх першокурсників я хочу подякувати всім, хто
підготував для нас це чудове свято посвячення в учні училища. Я хочу
звернутись до всіх однокурсників «Будьмо гідні історії нашого міста, нашого
училища!» Впишемо в його історію свою прекрасну сторінку. Будемо вчитись і
працювати так, щоб народ і нас колись назвав майстрами – золоті руки.
Низький уклін і
гаряча подяка всім, хто сьогодні дає нам путівку в життя і навчання в
училищі.
Учні вручають
квіти всім, хто стоїть на сцені.
Ведучий. А тепер наступає
самий урочистий момент нашого свята – прийняття клятви учнями –
першокурсниками. Для прийняття клятви прошу всіх першокурсників встати.
Право зачитати
клятву надається учню 1-го курсу _________________________.
Зачитується
клятва
Я, учень
першого курсу, вступаючи до учнівської сім’ї «Острозького вищого
професійного училища» в знаменний для моєї країни час розбудови незалежної
держави перед пам’яттю борців за її волю, свято шануючи тих, хто своєю
працею зміцнював її могутність, урочисто клянусь:
- завжди бути
гідним високого звання громадянина України;
- наполегливо
оволодівати знаннями і практичними навиками по обраній професії;
- берегти і
примножувати кращі традиції мого рідного училища;
- боротись за
його честь і гідність;
- завжди бути
зразком гідної поведінки, моральної чистоти, чесності, скромності;
- приймати
активну участь в житті колективу;
- чітко
виконувати всі вимоги і обов’язки, що будуть покладені на мене.
Перед моїми
товаришами, перед моїми наставниками клянусь не порушувати даних мною
обіцянок.
Клянусь!
Клянусь! Клянусь!!!
Ведучий.
Я славлю
руки золоті,
Що вміють все
робити,
Я славлю дім
свій – ВПУ,
Де маю щастя
вчитись
Ведучий.
Я славлю
місто – мій Острог,
Де найпалкіші
зорі,
Де сивина
століть і сьогодення мить,
Сплелись в однім
узорі.
Ведучий.
Я славлю
неньку – Україну
Це час початку
її зоряного злету
Щастя, любові,
здоров’я всім
Многії, многії
літа…
Хор виконує «Многії
літа…»
Ведучий. А зараз
на згадку про одну саму найурочистішу подію в Вашому житті, дорогі
першокурсники, ми даруємо невеликий концерт.
Номери
концерту виконують учасники художньої самодіяльності. |
