|
Правила
проведення диспуту:
1.
Головне в диспуті – факти, логіка, доказовість. Міміка, жести,
вигуки, як аргументи враховуються.
2.
Перш, ніж дискутувати,
подумай про що будеш говорити.
3.
Сперечайся чесно, не перекручуй думок своїх товаришів.
4.
Доводячи і заперечуючи, говори чесно, просто, чітко і виразно.
Намагайся висловлювати думки своїми словами.
5.
Пам’ятай,
що кращим доказом є точні факти. Не ображай своїх товаришів.
6.
Якщо доведена помилковість твоєї думки, май мужність взнати правоту
свого абонента.
7.
Закінчуючи виступ, сформулюй підсумок.
ВСТУПНЕ СЛОВО
ВИХОВАТЕЛЯ.
Якщо когось з
вас запитають про культуру поведінки, то можна почути різні відповіді,
наприклад: вміння бути ввічливим, скромним, акуратним, поважати старших. І
кожна з ваших відповідей містить у собі долю істини. Насправді поняття про
культуру значно ширше і важливіше. Поведінка людини – це її вчинки, справи,
висловлювання. Власне за поведінкою і визначається культура людини. Часто ми
чуємо: це людина високої культури, або культурна людина. То прошу вас до
розмови.
- Що ж таке
культура?
- Це
акуратність і ввічливість, чуйність і скромність, естетичний смак і культура
мови. І це не вродженні властивості людини. Людина не народжується з ними,
вона набуває їх в процесі життя. Кожен при бажанні може виробити в собі
будь-яку рису характеру.
- Я вважаю, що
культура – це щось особливе. І стати культурною людиною, справа не легка.
Тут потрібне не тільки бажання, а й постійна праця, наполегливість, воля.
- Якою повинна
бути культурна людина?
- Культурна
людина, в першу чергу, повинна бути охайною.
- Культурна
людина, перш ніж щось сказати, подумає чи варто. Але в народі говориться:
«Слово не горобець, вилетить не впіймаєш.» Тому в розмові з іншими слід
добирати такі слова, якими краще можна висловити свою думку, почуття. Слова
ввічливості: прошу, будь-ласка, добрий день, до побачення, прошу вибачення і
інші є цінним надбанням людства. Тому всі при потребі повинні вживати їх у
своєму мовленні.
- Але інколи
трапляються випадки, коли хтось образить тебе і, щоб показати себе, свою
культуру, каже: «Вибачаюся». Чи правильно він вживає це слово?
- Ні, тому,
що «вибачаюся» означає, що він сам себе вибачає. У такій ситуації треба
казати: прошу вибачити, пробачте, або перепрошую.
- Культурна
людина завжди скромна, вона не вихваляє себе, не прагне до чогось
надзвичайного, до слави, яку не може осягти. Бо, як говориться в прислів’ї:
«Зрілий колос з зерном до землі гнеться, а пустий у гору пнеться».
- А чи вважаєш
ти себе культурною людиною?
- Чи є в нас
на поверсі культурні люди?
- Що для того
потрібно, щоб стати культурним?
- Чи потрібні
культурні люди?
- Чи
відображенні правила культури у Божих Заповідях?
- Які приклади
культури поведінки старших, ви частіше спостерігаєте?
- Чому, часто
можна побачити хлопців, які зайшовши в приміщення, не скидаючи головних
уборів?
- З якою
людиною вам краще спілкуватися: культурною, чи не культурною?
- Чи вчать
бути культурними кінофільми, телесеріали? Наведіть приклади.
Рівень нашої
культури напряму залежить від особистих принципів, особистої ініціативи.
Жити серед людей – це значить вдосконалювати себе щоденно, бо тільки в
боротьбі зі своїми недоліками і слабинками, може народитись прекрасне:
доброта, чуйність, чесність, знання, духовність.
Жити серед
людей – не просто в суспільстві кожен відіграє важливу роль. Потрібно
постійно вчитися поводити себе пристойно з прийняти нормами поведінки.
Відомий
педагог В. Сухомлинський заповідав молоді: «Умій відчувати поряд з собою
людину, умій розуміти її душу, бачити в її очах складний духовний світ –
радість, горе, біду, нещастя. Думай і відчувай, як твої вчинки можуть
відбитися на душевному стані іншої людини.
Не причиняй
своїми вчинками, своєю поведінкою болю, переживань іншим людям. Умій
підтримати того, у кого горе. Пам’ятай,
що воно може бути і у тебе. Умій виховувати себе так, щоб ти міг ненавидіти
хамство, некультурність, неввічливість.
Риси
характеру, які треба у собі розвивати:
-
Тактовність, тобто поводитись треба так, щоб нікому не завдати прикрощів,
болю, не образити, не скривдити.
-
Скромність, тобто вміння не ставити себе вище за інших, не принижувати
нікого, тверезо оцінювати себе і свої вчинки.
-
Почуття гідності, тобто самоповаги.
-
Чесність.
-
Правдивість.
-
Уміння дотримувати слова.
-
Точність.
-
Акуратність.
Риси
характеру, яких треба позбутися:
-
Егоїзм, тобто надмірне самолюбство.
-
Заздрість.
-
Зазнайство.
-
Підлабузництво і недбальство.
-
Неточність.
-
Неакуратність.
-
Схильність говорити неправду.
ПАМ’ЯТАЙ!
Самовиховання
– головний шлях удосконалення характеру. Не спихай із себе вини за погані
вчинки на характер: ти сам його творець.
Щоб стати
по-справжньому культурною людиною, треба розширювати свій моральний
кругозір, самому сіяти красиве і добре, як сказав один поет: «Не позволяй
душе лениться… Душа обязана трудиться и день и ночь…». Будьте невтомними у
пошуку, примноженні і утвердженні прекрасного!
ДОВІДКА.
Основні
правила поведінки серед людей складалися протягом багатьох століть,
закріплювалися в звичаях, освячених народною традицією. Звідси в українській
мові слово «звичайний» має одне із значень «той, хто дотримується
встановлених загальновизнаних звичаїв», «вихований». Звичаї, тобто правила
поводження, існували на всі випадки життя. Порушення їх вважалося великою
провиною і тягло за собою втрату, пошану у людей. |
